Зупинка серця дійсно проявляється відсутністю пульсу - це головна медична ознака.
Проте в алгоритмі домедичної допомоги, при визначенні необхідності початку серцево-легеневої реанімації (СЛР), орієнтуються саме на відсутність дихання.

Перевірка пульсу в алгоритмі домедичної допомоги не застосовується з наступних причин:

Людина без спеціальної підготовки може шукати пульс неправильно та у неправильному місці, а також витратити на це надто багато часу. А кожна секунда зволікання при зупинці кровообігу значно знижує шанси постраждалого на виживання.

Навіть підготовлена людина у стані стресу може помилково переплутати власний пульс і прийняти його за пульс постраждалого. Це може призвести до фатальної помилки - вирішити, що серце працює, і не розпочати реанімацію.

Саме тому з практичного погляду у домедичній допомозі найкраще не перевіряти пульс взагалі, а при відсутності дихання негайно викликати допомогу і почати СЛР. Такий алгоритм забезпечує найвищі шанси на виживання та затверджений як українськими правилами домедичної допомоги (наказ МОЗ №441 від 2022 року), так і міжнародними рекомендаціями (ERC, AHA).

Чому інші варіанти неправильні:

Відсутність пульсу на сонних артеріях - головна медична ознака зупинки серця. Проте вона не застосовується в алгоритмі домедичної допомоги через високий ризик помилки, втрату дорогоцінного часу та небезпеку неправильної інтерпретації.

Розширені зіниці - це пізній і ненадійний симптом, який може мати інші причини й не використовується для прийняття рішення про початок реанімації.

Підсумок: в алгоритмі домедичної допомоги ознакою зупинки серця вважається відсутність дихання. Саме вона є сигналом негайно викликати допомогу і розпочати серцево-легеневу реанімацію.